• 216
    • 15
    • 125
      • 35
      • 52
      • 1
      • 17
      • 14
    • 47
      • 1
      • 1
      • 24
      • 18
    • 11
      • 4
      • 5
      • 0
      • 2
    • 4
    • 3
    • 6
    • 5

Мабуть, кожен працівник відділу кадрів добре знає, як виправляти звичайні помилки у трудових книжках працівників (адже не помиляється лише той, хто нічого не робить). Проте, коли помилка не стосується невірно зазначеної назви посади під час прийняття на роботу чи неправильно вказаної підстави звільнення, навіть у досвідчених кадровиків виникає запитання, яким же чином її виправити. Отож, наразі розглянемо найпоширеніші з «нестандартних» помилок у трудових книжках та наведемо приклади їх виправлень.

На кожному підприємстві іноді виникають ситуації, коли з організаційно-виробничих причин необхідно перевести чи перемістити працівників до його відокремлених підрозділів (філій, представництв) і навпаки. Розглянемо, які відмінності є між переведенням і переміщенням працівника, структурними підрозділами підприємства та його відокремленими підрозділами, а також дізнайомося, які існують варіанти оформлення переведення працівників філії залежно від повноважень її керівника.

Як свідчить світовий досвід, стан донорства в країні залежить, перш за все, від морально-етичного клімату в суспільстві. Зазвичай, донором є громадянин працездатного віку, як правило, зайнятий на певному підприємстві. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає певні пільги. Отож, наразі з’ясуємо, які саме права, гарантії та пільги передбачені чинним законодавством для донорів, який порядок використання ними додаткових днів відпочинку, а також як кадровикові правильно заповнити листок непрацездатності, виданий донору.

«Директор з людських ресурсів», «Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо ― чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, вносять записи до трудових книжок працівників саме у такому вигляді.

В умовах сьогодення існують непоодинокі випадки загострення спірних ситуацій на підприємствах між роботодавцем і найманими працівниками. Законодавство України передбачає можливість застосування страйку як останнього способу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв’язку з відмовою роботодавця задовольнити вимоги найманих працівників.

Сторінки

Підписатися на Потік головної сторінки