№11 (167) 2018 / Оплата праці

Натуральна оплата праці: особливості виплати і нарахування

  • 244
    • 30
    • 141
      • 44
      • 48
      • 1
      • 23
      • 21
    • 47
      • 1
      • 2
      • 26
      • 14
    • 7
      • 3
      • 3
      • 0
      • 1
    • 3
    • 3
    • 6
    • 7

Для сільського, лісового та рибного господарства характерною є виплата частини заробітної плати в натуральній формі. В інших галузях народного господарства частину зарплати також можна виплачувати в натуральній формі, але є низка обставин, які звужують таку можливість. З’ясуйте, що ж таке виплата зарплати в натуральній формі та натуральна оплата праці, які саме підприємства можуть її практикувати, як це документується та які має наслідки в розрахунках з працівниками.

Міркування на тему

«Прийняти… на роботу… і встановити місячний оклад 5 000,00 грн», «Прийняти… на роботу… і встановити годинну ставку 25 грн». І у першому випадку працівник знає, що з місячного окладу 5 000,00 грн по закінченні місяця за мінусом податку на доходи фізичних осіб (18%) і військового збору (1,5%), він отримає у касі готівкою чи на платіжну картку в банку 4 025,00 грн, а у другому — що, відпрацювавши 160 год., йому будуть нараховані 4 000,00 грн, а виплачені «на руки» — 3 220,00 грн. Відбувається виплата заробітної плати «у грошових знаках, що мають законний обіг на території України». Отримані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, придбання продуктів тощо.

Малоймовірно, що працівник зрадів би тому, якби йому повідомили, що коштів немає, тому зарплату буде видано, наприклад, прасками. Трохи по-іншому він би зреагував, якби йому пообіцяли видати зарплату, приміром, курячими яйцями. Хоча людям потрібні й праски, але яйця легше продати, щоб отримати кошти, тому що їсти хочуть усі. А якщо не вдасться продати яйця, то їх можна з’їсти самому. Колись це було реальністю, але тепер навіть важко собі таке уявити, щоб змоделювати ситуацію і навести приклад. Але уявімо собі, що таке можливо.

Чи погодились би ви отримувати всю належну зарплату прасками або яйцями? Як бачимо, можливі домовленості та варіанти вибору, і один товар бажаніший за інший.

У той же час можлива й інша ситуація. Ви працюєте на птахофабриці й в кінці місяця хочете частково отримувати замість зарплати грошима яйця та м’ясо птиці. Роботодавець вам відмовляє. Проте бачить, що таке бажання є у багатьох працівників, тому відкриває на території фабрики магазин лише для працівників птахофабрики і продає власну продукцію, але не за цінами їхнього продажу в магазинах міста, а за собівартістю. Утім знову проблема: зарплату виплачують двічі на місяць, і може так статися, що не у всіх вистачатиме коштів купувати ці продукти, коли хочеться. Тут варіанти також є: попросити продавця «записати на чорну книжку» або звернутися до роботодавця з проханням, щоб можна було брати продукцію за відомістю, а кошти за неї утримували із зарплати. А ще може бути так, що кожного місяця за успішну роботу роботодавець видаватиме вам кілька десятків яєць понад обумовлену зарплату в грошовій сумі.

А тепер уявіть собі цей процес «домовленостей» і «вибору» в межах країни і що б з цього вийшло — перше, що спадає на думку, це хаос у бухгалтерських розрахунках. Тому такий процес і врегульовано законодавчо.

Нормативне регулювання

Так, у ст. 23 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) встановлено, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі ― КМУ) за погодженням з Національним банком України.

Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30% нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється КМУ (ч. 3 ст. 23 Закону № 108).

Перефразуємо дещо зміст статті, виділивши такі її ключові положення, які далі прокоментуємо:

— виплата заробітної плати натурою дозволяється лише у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною;

— є перелік товарів, якими зарплату виплачувати забороняється;

— передбачено часткову виплату заробітної плати натурою за цінами не вище собівартості;

— виплата заробітної плати натурою не може перевищувати 30% нарахованої за місяць.

Де поширена виплата зарплати натурою

Міністерство праці та соціальної політики України (далі ― Мінсоцполітики) в листі «Щодо виплати заробітної плати натурою» від 21 грудня 2001 р. № 18-1249 (далі — Лист № 18-1249) зазначило, що практика застосування виплати заробітної плати в натуральній формі свідчить, що вона є характерною в основному для сільського, лісового та рибного господарства через збитковість більшості підприємств цих галузей, недостатність обігових коштів, кризу платежів тощо. Причому така форма виплати заробітної плати протягом багатьох років є однією з основних форм матеріального стимулювання працівників цих галузей економіки.

Однак це не означає, що в інших галузях не можна виплачувати зарплату в натуральній формі — можна, тільки наявний перелік товарів, якими зарплату виплачувати забороняється, дещо звужує ці можливості.

Перелік товарів, якими зарплату виплачувати заборонено

Перелік товарів, якими зарплату виплачувати забороняється, затверджено постановою КМУ «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою» від 3 квітня 1993 р. № 244. До цього переліку входять:

― зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що випускається підприємствами оборонної промисловості;

― продукція, що має стратегічне значення за переліком, що визначається актами законодавства;

― вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби;

― товари виробничо-технічного призначення;

― нафта й нафтопродукти;

― продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива;

― продукція целюлозно-паперової промисловості;

― будівельні матеріали та вироби з них;

― лісоматеріали (крім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель);

― товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості;

― благородні метали і коштовне каміння, вироби з них;

― усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали;

― непродовольчі товари народного споживання;

― продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами і насіннєвими заводами, та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, які забезпечують перевезення цукрових буряків;

― продукція переробки ефіроолійних культур, крім олії рослинної, призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств;

― кокони шовкопряду;

― махорка, тютюн і тютюнові вироби;

― продукція звірівництва, хутро;

― вовна (сировина);

― шкіра та шкірсировина;

― сировина льону, конопель, бавовни для текстильної промисловості;

― лікарські рослини, рицина, хміль, мак;

― коренеплоди цукрових буряків і продукція їх переробки;

― продукція насінництва;

― продукція бджільництва, крім меду;

― племінне поголів’я тварин.

Товари, які не входять до наведеного переліку, можуть використовуватися підприємствами для часткової виплати заробітної плати натурою. Проте оскільки, як бачимо, перелік заборонених товарів доволі широкий, то Мінсоцполітики у Листі № 18-1249 цілком справедливо зазначає, що виплата заробітної плати в натуральній формі є характерною в основному для сільського, лісового та рибного господарства.

Від редакції: З вищенаведеного Переліку товарів, якими не дозволяється виплачувати зарплату натурою, як правило, викликають запитання лише дві складові: непродовольчі товари і продовольчі товари промислової переробки, крім цукру (оскільки списку товарів, віднесених до цих груп, Перелік не містить). Але пояснення щодо того, які саме товари народного вжитку належать до продовольчих і непродовольчих товарів промислової переробки, можна знайти у листі Мінсоцполітики «Щодо виплати заробітної плати у натуральній формі» від 9 квітня 2010 р. № 3701/0/14-10/13, де вказано, що до непродовольчих товарів народного споживання, зокрема, можуть бути віднесені: готові тканини, одяг, взуття, килимові та галантерейні вироби, товари культурно-побутового і господарського призначення, які використовуються безпосередньо населенням, а до продовольчих товарів народного споживання належить продукція харчової промисловості, призначена для споживання населенням (у т. ч. безалкогольні напої). Тобто до непродовольчих і продовольчих товарів народного споживання належать готові вироби, призначені для безпосереднього використання населенням. Також не забувайте, що продовольчі товари, які підпадають під заборону виплати зарплати натурою, мають пройти промислову переробку — якщо ж така переробка не здійснювалася, то на них заборона виплати не діє (приміром, ті ж яйця, а також сире м’ясо, сало, кістки тощо не є промислово переробленими продуктами і цілком можуть бути натуроплатою).

Обмеження виплат

Виплати заробітної плати натурою не може перевищувати 30% нарахованої за місяць. Отже, зарплата має бути нарахована. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (далі — Закон № 996) підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, якою є гривня. Тому незалежно від того, що зарплата може видаватися у натуральній формі, це знайде своє відображення в обліку в грошовому вимірі. Нарахування зарплати передбачає відображення заборгованості підприємства перед працівником. І таке нарахування буде здійснено в сумі, гарантованій йому умовами трудового договору.

Приклад: Якщо оклад працівника 5 000 грн, то на рахунку бухгалтерського обліку працівнику буде нарахована така сума. Після утримується податок на доходи фізичних осіб і військовий збір (18% + 1,5%) і підприємство вважається боржником перед працівником з виплати йому «на руки» 4 025 грн. У разі виплати зарплати коштами, працівник отримує саме таку суму.

Частка, що дозволена до виплати зарплатою натурою, — не більше 30 % нарахованої. Отже, це, як кажуть, сума «у т. ч.». Тож якщо умовами колективного договору передбачено виплату заплати в натуральній формі, наприклад, в розмірі 15% нарахованої, то працівник отримає «на руки» коштами 4 025,00 – (5 000,00 × 15%) = 3 275,00 грн, а решта — 750,00 грн буде видана продукцією.

Ціна продукції

Отже, у вищенаведеному прикладі суму 750 грн працівник може отримати продукцією, припустимо, яйцями. Ціна десятка яєць в магазині наразі коливається від 19,00 до 30,00 грн. Звісно, роботодавцю було б вигідніше оцінити яйця по 30,00 грн/дес., бо у такому разі він би видав працівнику 25 десятків. Якщо ж оцінити їх по 20 грн/дес., то вже потрібно буде видати 37,5 десятків.

Саме для того, аби роботодавці не зловживали цінами на продукцію, і встановлено законодавством обмеження ціни у разі виплати працівникам частини зарплати натурою — не вище собівартості. Якщо по 19,00 грн яйця продаються у роздрібній мережі й ціна включає в себе податок на додану вартість та прибуток (як виробника, так і продавця), то їх собівартість може бути на рівні, скажімо, 10,00 грн/дес. Тож хоче роботодавець цього чи ні, але якщо зобов’язання з виплати зарплати в натуральній формі в колективному договорі закріплені, вище собівартості не стрибнеш (звичайно, для цілей оподаткування різними податками є свої правила ціноутворення, але оскільки ця стаття не для бухгалтерів з обліку податку на додану вартість, то в ці тонкощі ми не вникатимемо).

У чому вигода

Як можна побачити з наведених вище прикладів, операція з виплати зарплати в натуральній формі дуже схожа на так званий продаж продукції в рахунок зарплати, про який згадувалося на самому початку на прикладі відкриття роботодавцем магазину лише для своїх працівників. І це дійсно так, що підтверджує в згаданому Листі № 18-1249 Мінсоцполітики, яке зазначило, що «фактично така видача товарів є продажем їх працівникам в рахунок їхньої заробітної плати, а не натуральною формою оплати праці. Цей спосіб розрахунків з працівниками законодавством не передбачений, але й не заборонений». Але тут йдеться не стільки про розрахунки з працівниками з оплати праці, як про розрахунки з працівниками як з покупцями за продану їм продукцію. І такий розрахунок дійсно не заборонений, а є лише однією з форм безготівкових розрахунків.

То в чому тоді вигода для працівників? А їхня вигода полягає в тому, що роботодавцю не вигідно за цінами не вище собівартості продавати свою продукцію навіть своїм же працівникам. Тому сам факт придбання працівником такої продукції за такими цінами і є вигодою, яку отримує працівник. І це ми взяли для прикладу «високоліквідний» товар. А уявіть собі село та працівника, який веде домашнє господарство і якому потрібно годувати й утримувати птицю та худобу. Якщо комбікорми наразі придбати не проблема, то спробуйте купити в магазині, наприклад, сіно чи солому. Тому й вважається, повторимося ще раз, що виплата зарплати в натуральній формі є характерною в основному для сільського, лісового та рибного господарства.

Натуральна оплата праці

Напевне, ви зауважили, що Мінсоцполітики в Листі № 18-1249 зазначає «фактично така видача товарів є продажем їх працівникам в рахунок їх заробітної плати, а не натуральною формою оплати праці». То є ще й натуральна оплата праці? Так, є. І різниця між натуральною оплатою праці та виплатою зарплати в натуральній формі полягає у наступному.

У ст. 1 Закону № 108 сказано, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. А чи може зарплата бути обчислена не у грошовому виразі? З огляду на процитовану вище норму Закону № 996, де сказано, що ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, якою є гривня ― так, усі операції, що відображаються у бухгалтерському обліку мають єдиний грошовий вимірник. Але…

Усім знайоме таке слово як «бартер». Буває ж так, що ви зробите комусь послугу не з надією на оплату грошима, а з розрахунку, що й вам віддячать тим же. У господарській діяльності підприємств договір бартеру або міни — це обмін одного товару на інший. Ціна одного товару має вираження в ціні іншого. Такий розрахунок можливий і за виконані роботи в межах трудового договору.

Цілком можливо, що в тому ж сільському господарстві трактористу-машиністу за кожен зораний гектар ріллі чи зібраного врожаю будуть платити не по 25 грн, а видаватимуть 5 кг зерна, що в грошовому еквіваленті (за цінами ринку) може складати, наприклад, ті ж 25 грн. Ось тобі й виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, яка є бажаною для працівника.

Видача продукції в натуральному виразі на одиницю виконаної роботи, зазвичай, є поширеною як засіб матеріального стимулювання. Тобто, трактористу-машиністу платять 25 грн за кожен зораний гектар і додатково, понад грошову оплату, видають 5 кг зерна. Ці 5 кг зерна за одиницю виконаної роботи — оранки — і є натуральною оплатою праці, доходом працівника. А оскільки всякий товар має свою ціну, то цей дохід буде відображено в обліку у грошовому вимірі.

Знову ж таки, на вдаючись в подробиці ціноутворення на продукцію за таких умов, зазначимо, що зоравши 100 га ріллі, тракторист-машиніст буде мати нарахованим такий дохід: 25,00 грн × 100 га + 5 кг × 5 грн/кг × 100 га = 5 000,00 грн. Звичайно, цей дохід буде оподатковано і податки з нього буде сплачено в грошовій формі, а не зерном. І тут є свої особливості.

Пунктом 164.5. Податкового кодексу України встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 ÷ (100 - Сп),

де:

К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб наразі становить 18%, відтак коефіцієнт — 1,21951. А сума доходу, нарахованого у формі зерна до оподаткування: 5 кг × 5 грн/кг × 100 га × 1,21951 = 3 048,78 грн. Податок буде сплачено за рахунок грошової частини доходу, а працівник отримає «бажані» 500 кг зерна.

Документальне оформлення

Зі ст. 23 Закону № 108 прямо випливає, що на підприємстві має бути локальний акт (колективний договір, положення про оплату праці, положення про матеріальне стимулювання тощо), в якому має бути закріплено такі показники як:

— перелік робіт, на яких дозволена виплата зарплати в натуральній формі;

— перелік робіт, на який дозволена натуральна форма оплати праці;

— перелік професій (посад) працівників, які задіяні на виконанні таких робіт і які мають право на отримання зарплати в натуральній формі та на натуральну оплату праці;

— ціни, за якими здійснюється виплата та нарахування заробітної плати в натуральній формі;

— відсоток заробітної плати (не вище 30%), яка може виплачуватися в натуральній формі;

— обсяг продукції в натуральному виражені (кілограм, центнер, тонна тощо), якою оплачуватиметься одиниця роботи;

— порядок та форми нарахування зарплати в натуральній формі;

— перелік осіб, відповідальних за облік необхідних показників, та порядок документообігу між ними;

— строки, порядок та місце видачі заробітної плати, належної до отримання в натуральній формі.

Дмитро КУЧЕРАК,

головний редактор

журналу «Заробітна плата»