№2 (110) 2016 / Трудові правовідносини

Перенесення робочих днів та праця у свята

  • 196
    • 26
    • 115
      • 36
      • 43
      • 1
      • 17
      • 14
    • 35
      • 1
      • 1
      • 19
      • 13
    • 5
      • 2
      • 3
      • 0
      • 0
    • 3
    • 3
    • 2
    • 7

Майже кожен рік декілька робочих днів масово стають для працівників вихідними з подальшим «відпрацюванням» — адже зрозуміло, що у разі, якщо святковий день припадає, наприклад, на четвер, не має сенсу примушувати працівників виходити на роботу у п’ятницю, оскільки і робота навряд чи буде продуктивною після святкового дня й в очікуванні вихідних, і для вдалого відзначення свята буде краще, якщо наступного дня не потрібно буде виходити на роботу. Отож, цілком закономірно, що за таких обставин більшість роботодавців надають своїм працівникам можливість відпочити декілька днів поспіль шляхом перенесення робочого дня на один з вихідних. Отож, наразі дізнаймося, які саме робочі дні Уряд рекомендує нам перенести у поточному році, як це документально оформити, а також як компенсувати роботу у святкові дні тим працівникам, які внаслідок необхідності безперервного обслуговування населення чи технологічних особливостей виробництва, не можуть припинити свою роботу навіть у свята.

Рекомендації Уряду

Насамперед, згадаємо, що вихідними днями вважаються дні щотижневого відпочинку (як правило, ними є субота та неділя), а до святкових та неробочих належать дні свят, перелік яких міститься у ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Так, відповідно до згаданої правової норми, святковими та неробочими днями у 2016 році є:

— 1 січня — Новий рік;

— 7 січня — Різдво Христове;

— 8 березня — Міжнародний жіночий день;

— 1 травня — Пасха (Великдень);

— 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

— 9 травня — День Перемоги;

— 19 червня — Трійця;

— 28 червня — День Конституції України;

— 24 серпня — День незалежності України;

— 14 жовтня — День захисника України.

У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП).

Зверніть увагу, що у поточному році на 1 травня припадають два свята — День міжнародної солідарності трудящих і Великдень. Але згідно з листом Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» від 20 липня 2015 р. № 10846/0/14-15/13 перенесенню підлягатиме один день. Звісно, лист не є нормативно-правовим актом, проте у законодавстві відсутні положення, які б врегульовували саме зазначену ситуацію, а положення ч. 3 ст. 67 КЗпП не суперечать позиції, викладеній у зазначеному листі.

Вказане перенесення вихідного дня, з яким збігається святковий чи неробочого день, відбувається автоматично й видання жодних наказів чи розпоряджень роботодавця для цього не потребує. Натомість, у разі, коли між «святковим» четвергом і вихідними потрапляє «робоча» п’ятниця (чи між вихідними і «святковим» вівторком — «робочий» понеділок) доцільним є перенесення таких робочих днів, що заважають відпочинку, на інші вихідні, але це має бути оформлено завчасно виданим наказом роботодавця. Але спочатку дізнаймося, які саме робочі дні Уряд рекомендує нам перенести у поточному році.

Так, з метою створення сприятливих умов для святкування 7 січня — Різдва Христового, 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України, Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про перенесення робочих днів у 2016 році» від 11 листопада 2015 р. № 1155-р.

Цим розпорядженням Уряд рекомендував керівникам підприємств перенести у порядку та на умовах, встановлених законодавством, у 2016 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями, робочі дні з:

— п’ятниці, 8 січня, — на суботу, 16 січня;

— понеділка, 7 березня, — на суботу, 12 березня;

— понеділка, 27 червня, — на суботу, 2 липня.

Зверніть увагу, що рекомендації Уряду щодо перенесення робочих днів не стосуються підприємств із безперервним графіком роботи та з шестиденним робочим тижнем. Окрім того, і для підприємств з п’ятиденним робочим тижнем надана пропозиція перенесення робочих днів є лише рекомендацією, яка може бути як використана роботодавцями, так і ні — керівники підприємств вправі вирішувати це питання на власний розсуд.

Правила оформлення

Хоча, як вже було зазначено, рекомендації Кабінету Міністрів України щодо перенесення робочих днів і не обов’язкові для застосування, проте їх використання таки є доцільним. Але, згідно з ч. 5 ст. 67 КЗпП, роботодавець у разі застосування рекомендації Уряду не пізніше ніж за два місяці має видати наказ про перенесення робочих і вихідних днів на підприємстві, погоджений із виборним органом первинної профспілкової організації.

Крім того, зміна режиму роботи тягне за собою зміну істотних умов праці, що, у свою чергу, зобов’язує роботодавця в разі використання рекомендацій Кабінету Міністрів України, дотримуватись двомісячного строку попередження (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Згадані вимоги законодавства можуть бути дотримані шляхом завчасного видання наказу про перенесення робочих днів (Зразок 1), з яким мають бути ознайомлені всі працівники (незалежно від форми працевлаштування — основний працівник чи сумісник), не пізніше, ніж за два місяці до фактичного перенесення.

Зразок 1

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОКТАВІЯ»

НАКАЗ

05.01.2016 р.                                                        м. Київ                                                    № 4-од 

 

Про перенесення робочих днів

З метою створення сприятливих умов для святкування 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу, з урахуванням рекомендацій Кабміну (розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2016 році» від 11 листопада 2015 р. № 1155-р), ст. 67 КЗпП і за погодженням із профспілковим комітетом підприємства (протокол від 5 січня 2016 р. № 1),

НАКАЗУЮ:

1. Перенести робочі дні з:

понеділка, 7 березня — на суботу, 12 березня;

понеділка, 27 червня — на суботу, 2 липня.

2. Начальнику відділу кадрів Глинчуку О. І. та головному бухгалтеру Волошиній М. В. проконтролювати здійснення табелювання, надання відпусток та проведення оплати праці згідно зі зміненим графіком.

3. Начальнику відділу кадрів Глинчуку О. І. ознайомити з цим наказом всіх працівників ТОВ «Октавія».

 

Директор                                                       Сидорчук                                        С. П. Сидорчук

З наказом ознайомлені:

05.01.2016 р.                                                 Глинчук                                             О. І. Глинчук

05.01.2016 р.                                               Волошина                                         М. В. Волошина

 

Зверніть увагу, що дні, які підлягають перенесенню, табелюються як вихідні, а дні, на які вони перенесені згідно з наказом роботодавця — як робочі. Тому, якщо підприємство перенесе робочі дні згідно з наведеним зразком наказу, то 7 березня та 27 червня 2016 року вважатимуться вихідними, а 12 березня та 2 липня 2016 року — робочими.

Робота у вихідні та святкові дні

За загальним правилом, залучати працівників до роботи у вихідні дні, встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, графіком змінності тощо, а також у святкові і неробочі дні забороняється. Проте у виняткових випадках робота у вихідні та святкові і неробочі дні все ж таки допускається, але лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства. Щоправда, для залучення до роботи державних службовців наявність такої згоди не потрібна — адже відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ, для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні (за ч. 4 ст. 56 нового Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. № 889-VIІІ керівник вже зобов’язаний повідомити виборний орган первинної профспілкової організації, але саме повідомити, а не отримати його згоду на залучення у вихідні чи святкові дні держслужбовців до роботи).

Винятковими ж випадками, коли відповідно до ч. 2 ст. 71 та ч. 3 ст. 73 КЗпП залучення окремих працівників до роботи у вихідні та святкові і неробочі дні є можливим, визнаються обставини, пов’язані з необхідністю:

— відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

— відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

— виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

— виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Зверніть увагу, що цей перелік виняткових випадків є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Водночас підкреслимо, що за наявності вищевказаних обставин можуть бути залучені до роботи у вихідні та святкові і неробочі дні працівники будь-яких підприємств. Що ж стосується безперервно діючих підприємств, то вихідні дні їх працівникам надаються в різні дні тижня почергово згідно з графіком змінності (отже, до роботи саме у їх вихідний працівники таких підприємств також можуть бути залучені лише у вищевказаних виняткових випадках). А от у святкові та неробочі дні, згідно з ч. 3 ст. 73 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови, а також роботи, викликані необхідністю обслуговування населення.

Також необхідно зважати на те, що деякі категорії працівників забороняється залучати до роботи у вихідні  та святкові і неробочі дні за будь-яких обставин.

ЗАБОРОНЕНО: залучати до роботи у вихідні дні вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП), а також працівників молодше вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП).

Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові і неробочі дні провадиться за наказом роботодавця (Зразок 2), але якщо роботу конкретного працівника у певні святкові та неробочі дні завчасно визначено графіком змінності, то окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день роботодавцеві видавати не потрібно. Невиконання працівником наказу роботодавця щодо його залучення до роботи у вихідні чи святкові та неробочі дні (звісно, за умови дотриманні встановленого порядку такого залучення) є порушенням трудової дисципліни, що, відповідно, надає роботодавцю право притягнути такого працівника до дисциплінарної відповідальності.

Зразок 2

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГЕТИК»

НАКАЗ

22.01.2016 р.                                                                м. Київ                                                    № 14-од

Про залучення до роботи

у вихідний день

Для негайного усунення наслідків виробничої аварії (пошкодження електрокабеля), за дозволом профспілкового комітету підприємства та керуючись чинним законодавством (ст. 71 КЗпП України)

НАКАЗУЮ:

СЕРГІЄНКА Миколу Івановича, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, залучити до роботи у вихідний день 23 січня 2016 року.

Компенсувати роботу Сергієнка М. І. у вихідний день відповідно до ст. 72 КЗпП України шляхом надання іншого дня відпочинку 25 січня 2016 року.

Підстави: 1. Доповідна записка старшого майстра виробничої дільниці № 2 Горохова П. С. від 22.01.2016 р..

                  2. Заява Сергієнка М. І. про компенсацію за роботу у вихідний день від 22.01.2016 р..

                 3. Дозвіл профкому на залучення Сергієнка М. І. до роботи у вихідний день (протокол від 22.01.2016 р. № 4).

 

Директор                                                       Кравченко                                        О. М. Кравченко

З наказом ознайомлений:

22.01.2016 р.                                                 Сергієнко                                           М. І. Сергієнко

 

Компенсація за роботу

Згідно зі ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Також у подвійному розмірі оплачується і робота у святкові та неробочі дні. Здійснюється це за правилами ст. 107 КЗпП, за якими відрядники мають отримати оплату за подвійними відрядними розцінками; працівники, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки; а працівники, яким виплачується місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий i неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, i в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Зверніть увагу, що оплата у зазначеному розмірі провадиться тільки за години, які фактично були відпрацьовані у святковий i неробочий чи вихідний день (адже згідно з ч. 2 ст. 72 КЗпП оплата за роботу у вихідний день теж обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП).      Цей порядок оплати праці за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Необхідно підкреслити, що встановлені у ст. 107 КЗпП норми оплати праці за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні є мінімальними державними гарантіями. Але ніщо не заважає роботодавцям відповідно до ст. 97 КЗпП і ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР самостійно в колективних договорах встановлювати більш високі рівні оплати праці за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні, а також виплачувати премії.

На бажання працівника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Але у такому випадку працівник повинен обов’язково узгоджувати це питання з роботодавцем, оскільки законодавство передбачає лише таку можливість (а не обов’язок роботодавця). Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатися.

Анжеліка ДОМБРУГОВА,

юрист, головний редактор

газети «Консультант Кадровика»