№16 (100) 2015 / Кадрове діловодство

Положення про комерційну таємницю

  • 468
    • 24
    • 220
      • 55
      • 70
      • 18
      • 40
      • 29
    • 116
      • 19
      • 16
      • 44
      • 32
    • 86
      • 27
      • 26
      • 15
      • 18
    • 4
    • 3
    • 6
    • 9

Наразі чинний Кодекс законів про працю України не містить положень, які регулюють обов’язок працівників щодо нерозголошення комерційної таємниці підприємства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми і методом захисту комерційної таємниці є прийняття на підприємстві локального нормативного акта який би визначав перелік інформації, що становить комерційну таємницю та відображав порядок її використання, зберігання та поширення, а також відповідальність працівників за її несанкціоноване розповсюдження — Положення про комерційну таємницю.

Загальні положення

Поняття комерційної таємниці наведено у ст. 505 Цивільного кодексу України, згідно з якою комерційна таємниця ― це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру.

Основою для розроблення Положення про комерційну таємницю є перелік відомостей, що становлять таку таємницю, який може бути:

― окремим локальним нормативним актом;

― оформлений окремим розділом Положення про комерційну таємницю;

― додатком до Положення про комерційну таємницю.

Під час формування зазначеного переліку слід пам’ятати, що не вся інформація може бути комерційною таємницею. Складаючи такий перелік слід керуватись постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 9 серпня 1993 р. № 611.

Структура документа

Структура та зміст Положення про комерційну таємницю залежить передусім від специфіки роботи підприємства та від видів інформації, яка охороняється.

Положення про комерційну таємницю може складатись з наступних розділів (див. Зразок):

1) загальні положення;

2) перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства;

3) доступ до комерційної таємниці та обовязки працівників;

4) відповідальність за порушення Положення про комерційну таємницю.

Зразок

Положення про комерційну таємницю

1. Загальні положення

1.1. Положення про комерційну таємницю ТОВ «Інновація» (далі ― Товариство) розроблене на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 9 серпня 1993 р. № 611 та є локальним нормативним актом, який встановлює права, обов’язки, відповідальність працівників у сфері забезпечення збереження комерційної таємниці.

1.2. Положення визначає обов’язковий для всіх працівників порядок віднесення інформації до «інформації, що становить комерційну таємницю Товариства», та правила зберігання і доступу до такої інформації, можливості її розкриття та передавання третім особам.

1.3. Дія цього Положення спрямована на запобігання можливому економічному збитку для Товариства і поширюється на будь-яких осіб, яким комерційна таємниця Товариства стала відома через їх посадову чи іншу діяльність.

1.4. Вимоги і правила, викладені в цьому Положенні, обов’язкові для виконання всіма працівниками, посадовими особами Товариства.

1.5. Комерційна таємниця ― відомості науково-технічного, технологічного, фінансово-економічного та іншого характеру, що мають дійсну або потенційну комерційну цінність, що не належать до державних таємниць, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди інтересам Товариства. Власником комерційної інформації, що створена працівником Товариства в межах трудових відносин є Товариство.

2. Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства

2.1. До відомостей, що становлять комерційну таємницю Товариства, належать:

2.1.1. Відомості про послуги, які надає Товариство:

― собівартість послуг;

― розмір торговельної націнки;

― обсяги виробництва продукції та реалізації послуг;

― відомості про постачальників, продавців та покупців продукції послуг Товариства, клієнтів Товариства;

― відомості про способи надання і реалізації послуг Товариства;

― відомості про кон’єктуру, маркетингові дослідження.

2.1.2. Відомості про управління Товариством:

― відомості про способи та засоби управління Товариством;

― відомості про внутрішню структуру Товариства.

2.1.3. Відомості про фінансову діяльність Товариства:

― відомості про систему оплати праці;

― відомості, що розкривають показники фінансового плану;

― вартість товарних запасів;

― відомості про баланс Товариства;

― відомості про фінансові операції Товариства;

― відомості про стан банківських рахунків Товариства;

― внутрішні бухгалтерські та фінансові звіти;

― відомості про рівень доходів Товариства.

2.1.4. Відомості про плани Товариства:

― відомості про плани розширення та налагодження комерційних та ділових зв’язків Товариства;

― відомості про план закупівель, продажу та інвестицій;

― стратегічний план розвитку Товариства.

2.1.5. Інші відомості:

― відомості про спеціальність, рівень кваліфікації та місце проживання працівників Товариства;

― інші відомості, пов’язані з виробничою, економічною, фінансовою, управлінською та іншою діяльністю Товариства, які не становлять державної таємниці і розголошення яких може призвести до заподіяння шкоди Товариству, спричинити матеріальні збитки і завдати шкоди його діловій репутації.

2.2. Власником інформації, що становить комерційну таємницю, яка отримана під час трудових відносин працівником Товариства, є Товариство.

2.3. Перелік інформації, що не може становити комерційну таємницю, встановлюється чинним законодавством України.

3. Доступ до комерційної таємниці. Обовязки працівників

3.1. До комерційної таємниці мають доступ наступні працівники:

― генеральний директор;

― головний бухгалтер;

― начальник управління з охорони та безпеки;

― інші працівники, допущені до комерційної таємниці.

3.2. Працівникам Товариства забороняється:

― виносити інформацію, що складає комерційну таємницю за межі території Товариства на паперових та інших носіях;

― використовувати зазначену інформацію під час письмового листування.

3.3. Працівники Товариства зобов’язані:

― забезпечувати належні умови зберігання в таємниці отриманих законним шляхом документів або інших матеріальних носіїв комерційної таємниці;

― не розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю, без згоди Товариства та не надавати її третім особам без письмового дозволу генерального директора Товариства і не використовувати з особистою метою;

― повідомляти Товариство про відомі випадки розголошення комерційної таємниці, чи загрози розголошення інформації, що становить комерційну таємницю;

― передати Товариству у разі розірвання трудового договору всі наявні в своєму розпорядженні матеріальні носії інформації, що становлять комерційну таємницю, які знаходились у них у зв’язку із виконанням ними своїх посадових обов’язків;

― повідомляти генерального директора Товариства про втрату або недостачу документів, що містять комерційну таємницю Товариства, посвідчень, перепусток, ключів від приміщень, сейфів, особистих печаток, печаток та штампів, а також про причини і умови можливої втрати таких відомостей, незаконне отримання, використання третіми особами інформації, що становить комерційну таємницю;

― не створювати для третіх осіб будь-якими діями чи бездіяльністю можливості отримання комерційної таємниці.

3.4. Працівники Товариства мають право працювати тільки з тими відомостями і документами, що містять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства, до яких вони отримали доступ у силу своїх посадових обов’язків, та зобов’язані знати які конкретно відомості підлягають захисту, а також дотримуватися правил користування ними.

3.5. Відділ кадрів з метою захисту комерційної таємниці повинен ознайомлювати працівників, яким у зв’язку з їх посадовими обов’язками необхідний доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, з Положенням про комерційну таємницю.

4. Відповідальність за порушення Положення про комерційну таємницю

4.1. Під розголошенням комерційної таємниці розуміється:

― розголошення інформації, володіння якою входить до кола посадових обов’язків працівника, іншим працівникам, у яких немає до них доступу, а також третім особам, які не є працівниками Товариства;

― розголошення інформації, яка була отримана випадковим чином, працівникам, які не мають доступу до неї, а також третім особам, які не є працівниками Товариства;

― отримання інформації, що становить комерційну таємницю, з використанням спеціальних засобів або шляхом протиправних дій.

4.2. Відповідальність за розголошення комерційної інформації несе кожний працівник Товариства, який має доступ до неї та допустив її розголошення.

4.3. Працівник, який у зв’язку з виконанням посадових обов’язків отримав доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, у випадку умисного чи необережного розголошення цієї інформації за відсутності у діях такого працівника складу злочину несе дисциплінарну відповідальність, а у випадках встановлених законодавством цивільно-правову, адміністративну, та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

4.4. Працівники Товариства несуть відповідальність за допуск до приміщень третіх осіб, проведення ними оглядів, фото- та відео- зйомок об’єктів, що знаходяться на території Товариства, за допуск цих осіб до персональних комп’ютерів.

4.5. Накладення дисциплінарного стягнення і притягнення до матеріальної відповідальності працівників за розголошення комерційної таємниці здійснюється директором Товариства відповідно до Кодексу законів про працю України.

4.6. Притягнення до адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності за розголошення комерційної таємниці відбувається правоохоронними органами за заявою Товариства відповідно до чинного законодавства.

4.7. По кожному виявленому випадку невиконання, або неналежного виконання працівниками Товариства обов’язків по збереженню комерційної таємниці Товариства, проводиться службове розслідування, результати якого оформлюються протоколом.

 

У розділі «Загальні положення» визначається призначення Положення про комерційну таємницю, зазначаються нормативно-правові акти, на підставі яких складено це положення, дається визначення термінів та понять, що використовуються у положенні.

Відповідальною за розробку розділу «Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства» зазвичай є комісія з питань комерційної таємниці, яка попередньо створюється наказом керівника підприємства, та складає перелік інформації, яку підприємство бажає захистити від несанкціонованого розголошення. На практиці до відомостей, що становлять комерційну таємницю, відносять інформацію, пов’язану з господарською діяльністю підприємства, розголошення якої може завдати шкоди його інтересам.

У розділі «Доступ до комерційної таємниці. Обовязки працівників» закріплюється механізм забезпечення збереження інформації, що є комерційною таємницею. Також в цьому розділі містяться відомості щодо умов доступу працівників до інформації, що визнається комерційною таємницею, порядок видачі документів, відомостей та інформації, яка становить комерційну таємницю, органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, контрагентам, клієнтам підприємства.

У розділі «Відповідальність за порушення Положення про комерційну таємницю» має бути обумовлений зміст відповідальності працівників у випадку розголошення комерційної таємниці. Крім того, в цьому розділі можна окреслити порядок проведення розслідування та оформлення випадків, пов’язаних з розкриттям комерційної таємниці. Відповідальність встановлюється відповідно до діючого законодавства.

Так, у Кримінальному кодексі України містяться дві статті, які визначають кримінальну відповідальність за посягання на комерційну таємницю, це ст. 231 «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю» і ст. 232 «Розголошення комерційної або банківської таємниці».

Також за незаконні дії щодо розголошення комерційної таємниці передбачена адміністративна відповідальність, яка встановлена у ст. 1643 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути працівника до відповідальності за розголошення комерційної таємниці можливо лише у тому випадку, якщо роботодавець після затвердження Положення про комерційну таємницю ознайомить з ним під підпис працівників, допуск яких до комерційної таємниці необхідний для виконання ними своїх трудових обов’язків, та передбачить в Правилах внутрішнього трудового розпорядку обов’язок працівників щодо нерозголошення комерційної таємниці чи підписання окремого документа у вигляді зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці.

Отже, Положення про комерційну таємницю слід розглядати як потенційно вельми потужний юридичний засіб, спрямований на забезпечення ефективного захисту інтересів підприємства. Однак для того, щоб зазначений документ виявився спроможним належною мірою реалізувати такого роду мету, слід додержуватися чіткої логіки дій при його розробці та подальшому вдосконаленні (у разі виникнення такої потреби), а також проводити постійну роботу зі створення належних умов для його виконання.

Ірина ПРИМАК,

юрист