• 293
    • 38
    • 157
      • 41
      • 57
      • 2
      • 28
      • 25
    • 59
      • 1
      • 4
      • 28
      • 16
    • 9
      • 5
      • 3
      • 0
      • 1
    • 8
    • 4
    • 11
    • 7

*Закінчення. Початок у № 2 (182).

Дізнайтеся, як можна покласти на працівника додаткові обов’язки з військового обліку у добровільному порядку, кого саме можна призначити відповідальним за організацію ведення військового обліку, а також яким чином про таке призначення слід повідомити військкомат.

Згідно із законодавством, організація військового обліку призовників і військовозобов’язаних покладається на керівників підприємств. Але зрозуміло, що мало хто з них виконує такі обов’язки самостійно — як правило, керівники підприємств делегують їх своїм підлеглим, доручаючи певному структурному підрозділу або окремому працівнику вести військовий облік (і найчастіше ним стає відділ кадрів чи один з його працівників). Дізнайтеся, як призначити особу, відповідальну за організацію ведення військового обліку, а також у чому саме полягатиме її робота.

Прийняття на роботу є початком взаємин між роботодавцем і працівником, тому бажано одразу з’ясувати усі питання, що можуть виникнути у подальшому, продивитися необхідні документи майбутнього працівника, а йому, в свою чергу, надати для ознайомлення колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку, а також належним чином зафіксувати умови трудового договору та внести відповідні записи до трудової книжки.

Бувають випадки, коли працівник відмовляється від чогось, що пропонує йому власник підприємства або уповноважена ним особа (далі ― роботодавець), і внаслідок цього,  відповідно до законодавства, зокрема, Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП), працівник може бути звільнений з роботи. Дізнайтеся, якими ж можуть бути «відмови» працівника, що надають роботодавцю підстави для його звільнення, а також як правильно оформлювати звільнення у відповідних випадках.

Минуло трохи більше року, як завершено реорганізацію шляхом злиття двох фондів соціального страхування (від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і з тимчасової втрати працездатності) у єдиний Фонд соціального страхування України, який протягом цього року привів у відповідність до законодавства нормативну базу, що стосується соцстрахування. Також нещодавно було затверджено новий порядок отримання страхувальниками матеріального забезпечення й нову форму заяви-розрахунку. Дізнайтеся, що ж таки суттєво змінилося і яких змін ще можна очікувати.

Нещодавно Міністерство фінансів України (далі ― Мінфін) наказом від 15 травня 2018 р. № 511 затвердило зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ― ЄСВ), затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 р. № 435 (далі ― Порядок № 435). Внаслідок цього, зокрема, збільшилася кількість граф для заповнення у Таблиці 5 додатка 4. З’ясуйте, що ж означають нові реквізити та як правильно заповнити відповідні графи.

Питання про те, що робити з працівником, який заважає працювати іншим й внаслідок цього приносить набагато більше шкоди підприємству, ніж користі, хвилює багатьох роботодавців та керівників різних рівнів. Кожне підприємство вирішує такі проблеми по-різному — хтось пропонує звільнитися за угодою сторін з виплатою непоганої компенсації, хтось приймає рішення про скорочення відповідної посади, а хтось створює умови, коли «незручний» працівник сам виявляє бажання звільнитися. Тож з’ясуйте, яких саме працівників варто позбутися якомога скоріше та чому.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці. Дізнайтеся, як створити таку службу, які організаційні документи для цього слід оформити, а також на кого покласти відповідні обов’язки з охорони праці, якщо на підприємстві працює менше 50 осіб і відповідно до законодавства службу з охорони праці створювати не обов’язково.

Для сільського, лісового та рибного господарства характерною є виплата частини заробітної плати в натуральній формі. В інших галузях народного господарства частину зарплати також можна виплачувати в натуральній формі, але є низка обставин, які звужують таку можливість. З’ясуйте, що ж таке виплата зарплати в натуральній формі та натуральна оплата праці, які саме підприємства можуть її практикувати, як це документується та які має наслідки в розрахунках з працівниками.

Темп життя сучасних людей складно назвати розміреним — це постійний дефіцит часу і аврали, регулярне перебування у стані, коли незрозуміло, за виконання якої роботи хапатися саме зараз. Звісно, все це негативно позначається на особистій продуктивності працівників. Дізнайтеся, як впровадити в життя раціональне планування робочого часу, адже кадровикам та фахівцям з управління персоналом обов’язково потрібно не лише зробити це самим, а ще й навчити цього своїх співробітників.

Сторінки

Підписатися на Потік головної сторінки