Для ефективного функціонування підприємств роботодавці періодично відряджають своїх працівників у поїздки до інших населених пунктів країни, а подекуди ― і за кордон, для ведення переговорів, укладання угод, придбання товарів тощо. Зрозуміло, що при цьому кожне відрядження має бути належним чином оформлене, щоб підприємство мало підстави провести відповідні компенсації. Отож, як це зробити, враховуючи вимоги чинного законодавства, зокрема, скласти наказ про відрядження, кошторис витрат та звіт про використання коштів, ми наразі і з’ясуємо.

Літо щойно розпочалося, а більшість працівників вже будують плани щодо проведення своїх відпусток, мріючи про довгоочікуваний відпочинок. Натомість у кадровиків у цей період роботи стає більше ― адже необхідно і згадати про законодавчі правила надання відпусток, і розрахувати їх тривалість, пам’ятаючи, що для деяких категорій працівників вона є подовженою, і оформити усі необхідні документи, а також з’ясувати, коли та яким чином відпустку можна поділити на частини чи перенести, тощо.

За ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який проводить акумуляцію страхових коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбаченні у ст. 34 Закону № 2240, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Верховною Радою України 5 липня 2012 року прийнято Закон України «Про зайнятість населення» № 5067-VI (далі — Закон № 5067), який скасовує попередній однойменний Закон від 1 березня 1991 р. № 803-XII, до якого протягом його дії (1991 – 2012 рр.) вносилися численні зміни (останні відбулися 20 листопада 2012 року) для забезпечення його відповідності змінам у соціально-економічній ситуації в Україні. Новий Закон набрав чинності з 1 січня 2013 року і ми продовжуємо коментувати новації у сфері зайнятості населення.