№14 (194) 2019 / Складні питання для профі

Простої: види та документальне оформлення

У практиці багатьох підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) час від часу з різних причин виникають простої у роботі — випадки, коли призупиняється робота чи то одного – декількох окремих працівників, чи то певного структурного підрозділу або ж й усього підприємства в цілому. Це може бути обумовлено будь-чим — приміром, невчасними поставками від контрагентів, аварією на виробництві, несправністю технологічного облад-нання, без усунення яких не може продовжитись процес виробництва, тощо. Дізнайтеся, як діяти у подібних випадках та яким чином документально оформити простій, залежно від його виду.

1. З’ясовуємо, який простій має місце

Визначення простою міститься у ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якою простій — це зупинення роботи, викликане:

  • відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи;
  • невідворотною силою;
  • іншими обставинами.

Відповідно до зазначеного, а також інших норм КЗпП на практиці простій може виникати як з вини роботодавця чи працівника, так і незалежно від них (їхньої діяльності або бездіяльності). Види простою, його причини, а також приклади можливих ситуацій наведено у Таблиці 1.

Таблиця 1

2. Повідомляємо про простій

Першим кроком після виникнення простою або появи інформації про неминучий простій має бути повідомлення про такий простій відповідних осіб. Зокрема, на це вказано у ч. 2 ст. 113 КЗпП, де зазначено, що про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) чи бригадира, майстра або посадових осіб. Повідомити відповідних осіб про простій можна як в усній, так і у письмовій формі (звісно, за можливості краще — у письмовій), написавши, наприклад, доповідну (службову) записку (Зразок 1).

Зразок 1

Заступнику директора
ТОВ «Промисловість»
Фалько В. Б.
токаря майстерні
Іванова Ігоря Івановича


Доповідна записка

Повідомляю, що з 10:00 8 червня 2019 р. простоюю внаслідок поломки верстату у зв’язку із перебоями електропостачання у майстерні. Подальша експлуатація верстату неможлива до його ремонту та усунення причин поломки.

08.06.2019 р.                                                                    Іванов

3. Оформляємо документацію щодо простою

Усі значущі події на підприємстві мають оформлятися належними організаційно-розпорядчими (первинними) документами, що також стосується і випадків простою. Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві» від 23 жовтня 2007 р. № 257/06/187-07 зазначається, що на час простою не з вини працівника:

  •  оформляється акт простою (фіксація причин, які зумовили припинення роботи);
  •  видається наказроботодавця.

Зазначений акт про початок простою складається для окремого структурного підрозділу або всього підприємства (Зразок 2). У складанні акта доцільна участь представників адміністрації, профспілкового комітету і трудового колективу. У разі простою такого структурного підрозділу, як бригада, також доцільно скласти акт про початок простою. У разі ж простою окремого працівника можна обмежитися доповідною (службовою) запискою працівника (див. вище) або його безпосереднього керівника.

4. Видаємо наказ про простій

На підставі зазначеної доповідної записки працівника або акта про початок простою видається наказ про простій, формулювання якого, звісно, буде різним у цих двох випадках (див. Зразок 3, Зразок 4). В окремих випадках підставою для видання наказу про простій можуть бути й інші документи: пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, листування з постачальниками сировини (запасних частин) та покупцями продукції (товарів, послуг) тощо. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, роботодавець повинен в ньому обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Крім того, питання про необхідність присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено й у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в яких, зокрема, визначаються обов’язки адміністрації щодо організації обліку появи на роботі та залишення робочого місця. У наказі варто визначити такі питання:

  • кого з працівників (у разі індивідуального простою) або якого підрозділу (яких підрозділів) підприємства стосується простій;
  • причини простою;
  • розмір оплати праці працівників під час простою;
  • необхідність присутності або відсутності певних працівників на роботі під час простою;
  • можливість тимчасового переведення працівників на іншу роботу на період простою;
  • заходи щодо подолання простою та його наслідків;
  • перелік працівників та обсяг роботи, який вони повинні виконати для відновлення виробничого процесу;
  • особа або особи, які мають контролювати виробничий процес під час простою;
  • дата закінчення простою (відновлення роботи), якщо її можна визначити.

З наказом мають ознайомитися всі працівники, яких він стосується, під підпис. Якщо хтось із працівників відмовляється поставити підпис у такому наказі, необхідно скласти акт про відмову.

Зразок 2

ТОВ «ПРОМИСЛОВІСТЬ»
АКТ
про початок простою виробничої дільниці № 1


01.07.2019 р.                                                                                                 м. Київ

Нами, заступником директора В. Б. Фалько, майстром виробничої дільниці № 1 Б. Б. Безгубенко, головою профкому Ю. Ю. Юрченко складено цей акт про те, що на виробничій дільниці № 1 внаслідок закінчення запасів сировини на складі з 8:00 3 липня 2019 р. почнуться цілозмінні простої дільниці. З цього часу простоюватимуть апаратники виробництва реагентів 3-го розряду Іваненко І. І., Петренко П. П., підсобний робітник Сидоренко С. С.. Закінчення простою буде можливе після надходження на дільницю сировини. Акт складено для ухвалення управлінських рішень.

Заступник директора                              Фалько                                   В. Б. Фалько

Майстер виробничої дільниці № 1         Безгубенко                            Б. Б. Безгубенко

Голова профкому                                     Юрченко                               Ю. Ю. Юрченко

5. Обираємо варіант подальших дій

У випадку виникнення простою у роботі певних працівників, роботодавець має вирішити, що далі робити з такими працівниками. Як зазначено у ч. 2 ст. 34 КЗпП, у разі простою працівники можуть бути переведені за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації:

  • на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою;
  • на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згоду працівника на переведення у разі простою можна зафіксувати шляхом подання ним відповідної заяви (див. Зразок 5). У ч. 2 ст. 34 КЗпП не обмежується кількість зазначених переведень або їхня загальна тривалість протягом певного періоду, наприклад, календарного року (за умови наявності згоди на це працівника). Пропозиції щодо зазначених дій роботодавця він може отримати від керівників підприємства та/або його структурних підрозділів, наприклад, шляхом доповідних записок (Зразок 6). Крім того, хоча про це і не вказано у ст. 34 КЗпП, але з урахуванням норм і положень ст. 32 КЗпП у разі простою без згоди працівника можна також:

  • його перемістити на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості;
  • доручити йому роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Але роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я. Про переведення працівників на іншу роботу або на інше підприємство (переміщення на інше робоче місце) зазначається або у відповідному наказі про оголошення простою, або про це видається окремий наказ, зокрема, якщо можливість такого переведення (переміщення) виникла вже після початку простою (Зразок 7).

Зразок 3

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМИСЛОВІСТЬ»
НАКАЗ


08.06.2019 р.                                           м. Київ                                                              № 237-п

Про час простоюта його оплату
У зв’язку з простоєм у роботі токаря майстерні Іванова І. І. внаслідок поломки верстата,
НАКАЗУЮ:
1. Начальнику ремонтного відділу Парасюку М. П. негайно організувати ремонт верстата.
2. Токарю майстерні Іванову І. І. протягом ремонтних робіт на верстаті перебувати на своєму робочому місці та спостерігати за перебігом ремонту у готовності негайно розпочати роботи після завершення ремонту.
3. Головному бухгалтеру Красько В. В. оплачувати час простою токаря майстерні Іванова І. І. з 8 червня 2019 р. у розмірі 2/3 його середньої заробітної плати.
4. Начальнику відділу кадрів Бортку Б. Б. ознайомити Іванова І. І. з цим наказом під підпис.
Підстава: доповідна записка Іванова І. І. від 08.06.2019 р..

Директор                  Прохопенко                                                    Г. П. Прохопенко

З наказом ознайомлений: 08.06.2019 р.   Іванов                                                             І. І. Іванов

Зразок 4

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМИСЛОВІСТЬ»
НАКАЗ

01.07.2019 р.                                             м. Київ                                                          № 250-п

Про оголошення простою

У зв’язку із призупиненням надходження сировини для виробництва реагентів (виробнича дільниця № 1),
НАКАЗУЮ:
1. Оголосити простій із 03.07.2019 р. для усіх робітників виробничої дільниці № 1 (апаратники виробництва реагентів 3-го розряду Іваненко І. І., Петренко П. П., підсобний робітник Сидоренко С. С.) до дати початку постачання сировини для виробництва реагентів.
2. Дозволити робітникам виробничої дільниці № 1 перебувати вдома протягом простою та зобов’язати їх стати до роботи наступного робочого дня після повідомлення про закінчення простою.
3. Головному бухгалтеру Красько В. В. оплатити час простою робітникам у розмірі 2/3 їх середнього заробітку.
4. Начальнику відділу кадрів Бортку Б. Б. до 03.07.2019 р. поінформувати робітників про простій та спосіб оповіщення про закінчення простою, а також їхній обов’язок стати до роботи з наступного робочого дня після оповіщення.
5. Контроль за виконанням наказу покладаю на заступника директора Фалько В. Б..
Підстава: акт про початок простою виробничої дільниці № 1 від 01.07.2019 р..

 

Директор                                                Прохопенко                                                    Г. П. Прохопенко

З наказом ознайомлений: 01.07.2019 р.   Іваненко                                                          І. І. Іваненко
                                         01.07.2019 р.     Петренко                                                         П. П. Петренко
                                         02.07.2019 р.     Сидоренко                                                      С. С. Сидоренко

Зразок 5

Директору ТОВ «Промисловість»
Прохопенку Г. П.
апаратника виробництва реагентів 3-го розряду
виробничої дільниці № 1
Іваненка Івана Івановича


Заява

Згоден на тимчасове переведення апаратником виробництва регенеративних речовин 3-го розряду виробничої дільниці № 2 на весь час простою виробничої дільниці № 1 з 4 липня 2019 р..

02.07.2019 р.                                 Іваненко

Зразок 6

Директору ТОВ «Промисловість»
Прохопенку Г. П.
начальника відділу кадрів
Бортка Бориса Борисовича


Доповідна записка

У зв’язку із проблемами щодо постачання сировини для виробництва реагентів та простоєм у роботі робітників виробничої дільниці № 1, а також для зниження негативних наслідків для підприємства та у зв’язку з наявними вакансіями згідно зі штатним розписом підприєм ства, а також з урахуванням кваліфікації працівників, пропоную:
— перевести апаратника виробництва реагентів 3-го розряду дільниці № 1 Іваненка І. І. за його згодою на виробничу дільницю № 2 апаратником виробництва регенеративних речовин 3-го розряду з 04.07.2019 р. на час простою виробничої дільниці № 1;
— перемістити на виробничу дільницю № 2 підсобного робітника Сидоренка С. С. на час простою виробничої дільниці № 1.

02.07.2019 р.                         Бортко
 

Зразок 7

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМИСЛОВІСТЬ»
НАКАЗ


03.07.2019 р.                                          м. Київ                                                        № 252-п

Про тимчасове переведення на час простою
З метою подолання негативних наслідків простою виробничої дільниці № 1,
НАКАЗУЮ:
1. Перевести ІВАНЕНКА Івана Івановича, апаратника виробництва реагентів 3-го розряду виробничої дільниці № 1, апаратником виробництва регенеративних речовин 3-го розряду ви-робничої дільниці № 2 з 04.07.2019 р. на час простою виробничої дільниці № 1 з оплатою праці за виконувану роботу в розмірі не менше ніж середній заробіток за попередньою роботою.
2. Перемістити СИДОРЕНКА Сергія Сергійовича, підсобного робітника виробничої дільниці № 1, на інше робоче місце на виробничій дільниці № 2 з 04.07.2019 р. на час простою виробничої дільниці № 1 з оплатою відповідно до ч. 2 ст. 114 КЗпП.
Підстави: 1. Доповідна записка начальника відділу кадрів Бортка Б. Б. від 02.07.2019 р..
2. Заява Іваненка І. І. від 02.07.2019 р..

Директор                                          Прохопенко                                                    Г. П. Прохопенко

З наказом ознайомлені: 03.07.2019 р. Іваненко                                                          І. І. Іваненко

                                     03.07.2019 р.  Сидоренко                                                     С. С. Сидоренко

Зауважимо, що записи про тимчасові переведення або переміщення на іншу роботу у разі простою, виробничої потреби, інших випадках, передбачених законодавством, до трудової книжки не заносяться. Якщо тимчасове переведення здійснюється на роботу, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, за проханням працівника це фіксується у трудовій книжці.

6. Фіксуємо простій у табелі обліку робочого часу

Щоб оплатити простій без помилок, слід правильно позначити час простою в табелі обліку використання робочого часу, який переважно оформлюється за типовою формою № П-5 та ведеться згідно з наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 р. № 489. У цьому випадку дні (часи) простою позначаються за допомогою буквених або цифрових кодів (див. Таблицю 2). У Примітці до форми № П-5 зазначається, що ця форма має рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За необхідності форма може бути доповнена й іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві. Відповідно до зазначеного на підприємстві можна визначити і застосовувати для різних видів простою також і різні коди, наприклад:

  • П-ВР — простої з вини роботодавця;
  • П-ВП — простої з вини працівника;
  • П-ІН — інші простої.

Таблиця 2

Умовні позначення елементів робочого часу з визначеними буквеними та цифровими кодами

У подальшому врахований час простою в календарних днях використовується і для вирішенні питання надання працівникам щорічної відпустки, а також інших питань.

7. Вирішуємо питання оплати у випадку простою

Залежно від причин простою та інших обставин вирішується і питання можливості оплати простою та розмір оплати, про що йдеться у ст. 113 КЗпП (див.Таблицю 3) і про що, за необхідності, зазначається у наведеному вище наказі. Якщо через простій працівник самовільно не виходить на роботу або залишає її (всупереч наказу роботодавця та/або правил внутрішнього трудового розпорядку), то це може розглядатися як порушення трудової дисципліни і працівник може втратити право вимагати оплати часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП. Час простою може конкретно визначатися (регулюватися) і спеціальними нормативними актами. Наприклад, про «виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника» йдеться у ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII. Так, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. У цьому випадку працівник зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої є працівник, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Приклад

Робітник А. порушив правила охорони праці і внаслідок своєї необережності розбив склянку з певним шкідливим для здоров’я хімікатом, внаслідок чого виникла небезпечна для здоров’я загазованість у цеху, де він працював, і усі працівники були евакуйовані із цеху на два дні на період проведення робіт з його дегазації. У цьому випадку у всіх робітників цеху виник простій у роботі, за який майже усі з них отримають середній заробіток (оскільки небезпечна виробнича ситуація виникла не з їхньої вини). Водночас, робітник А. може бути позбавлений права на отримання середнього заробітку за час простою, оскільки небезпечна виробнича ситуація і простій виникли з його вини. У ч. 5 ст. 113 КЗпП йдеться і про оплату «періоду освоєння нового виробництва (продукції)», протягом якого роботодавець може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців. У цьому випадку також може виникати своєрідний простій у роботі відповідного працівника але не з його вини та не з вини роботодавця.

Приклад

Працівник Б. раніше працював на верстаті моделі 1, але після заміни за рішенням роботодавця верстатів моделі 1 верстатами моделі 2, працівник Б. почав опановувати верстат нової для нього моделі 2. У зв’язку з тим, що у нього не було достатньо знань і навиків для роботи на верстаті моделі 2, працівник Б. декілька днів не міг розпочати фактичну роботу на верстаті моделі 2, внаслідок чого у нього фактично виник простій у роботі. Але оскільки цей простій припав на період опанування працівником Б. нового для нього верстату, роботодавець призначив йому доплату за цей період до його попереднього заробітку (коли він високопродуктивно працював на верстаті моделі 1).

 

Таблиця 3

Порядок оплати простою згідно зі ст. 113 КЗпП

 

Якщо працівника у разі простою було переміщено на інше робоче місце відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП і його заробіток зменшився фактично з не залежних від нього причин, то згідно з ч. 2 ст. 114 КЗпП працівнику провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення. Інші питання, пов’язані з простоямиКрім розглянутих, є у КЗпП і інші норми, що регулюють окремі питання у випадку простоїв на підприємстві (див. Таблицю 4).

Таблиця 4

Також зверніть увагу, що за працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з ним не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов’язком роботодавця.

Олександр КЛИМЕНКО,
консультант з питаньсоціально-трудових відносин