На жаль, як правило, лише після аварій, нещасних випадків, перевірок і отримання припису на усунення недоліків, керівники підприємств звертають увагу на діяльність служби охорони праці на підприємстві. Якби вони робили це раніше ― то уникали б багатьох проблем. Отож, наразі дізнаймося, як належним чином організувати роботу підрозділу, що повинен запобігати різноманітним загрозам, пов’язаним з професійною діяльністю людей, та які для нього існують типові посади.
Організація служби охорони праці
Насамперед, роботодавець повинен організовувати належну роботу служби охорони праці на підприємстві для того, щоб:
― мінімізувати ризики відповідальності роботодавця;
― документація підприємства з питань охорони праці відповідала чинному законодавству;
― регулярно проводилися інструктажі та відповідне навчання працівників безпечним прийомам праці.
Досить часто на невеликих підприємствах функції фахівця з охорони праці виконуються за сумісництвом особами без відповідної підготовки або ж таких працівників взагалі немає. У результаті ― на підприємстві відсутня необхідна документація з питань охорони праці, не говорячи вже про наявність дозволів на початок (продовження) виконання роботи або експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, а норми й правила просто ігноруються як керівниками, так і виконавцями. Тому в керівників підприємств виникають проблеми з інспекторами по нагляду за охороною праці.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі ― Закон № 2694), охорона праці ― це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці складається з вищевказаного Закону № 2694, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (у новій редакції) та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці (на сьогодні ― це Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255 (із змінами і доповненнями)). На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку (ст. 15 Закону № 2694).
Варто зазначити, що у ст. 15 Закону № 2694 визначено місце служби охорони праці в структурі підприємства та права працівників цієї служби таким чином:
- Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
- Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
- Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
― видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
― вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
― зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
― надсилати роботодавцеві подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
- Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
- Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.
У свою чергу, роботодавець, з метою забезпечення ефективності діяльності підрозділу з охорони праці, повинен:
― створити відповідні служби й призначити посадових осіб, що забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їхні обов’язки, права й відповідальності за виконання покладених на них функцій, а також контролювати їхнє дотримання;
― розробити за участю сторін колективного договору й реалізувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;
― забезпечити виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінилися;
― впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки й техніки, засоби механізації й автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід по охороні праці й т. п.;
― забезпечувати належний стан будинків і споруджень, виробничого устаткування та здійснювати моніторинг за їхнім технологічним станом;
― усувати причини, що викликають нещасні випадки та професійні захворювання, а також і здійснювати відповідні профілактичні заходи;
― організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці в порядку й строки, обумовлені законодавством, і за підсумками вживати заходи щодо усунення небезпечних та шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
― розробити й затвердити положення, інструкції, інші акти по охороні праці підприємства, що встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів по охороні праці, забезпечити безкоштовно працівників нормативно-правовими актами й актами підприємства з охорони праці;
― здійснювати контроль над дотриманням працівниками технологічних процесів, правил використання машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, а також виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
― організувати пропаганду безпечних методів праці й співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;
― вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучаючи, за потреби, професійні аварійно-рятувальні служби при виникненні на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Типові посади та завдання працівників
Розглянемо декілька типових посад та основні завдання й обов’язки персоналу служби охорони праці відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі ― КП):
№ з/п |
Найменування посади |
Код КП |
Основні завдання та обов’язки |
1 |
«Начальник відділу охорони праці»
|
1232
|
Організовує і координує роботи з охорони праці на підприємстві, здійснює контроль за додержанням у структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охорони праці, проведенням профілактичної роботи із запобігання виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, заходів зі створення здорових і безпечних умов праці на підприємстві, за наданням працівникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці. |
2 |
«Інженер з охорони праці» |
2149.2 |
Здійснює контроль за додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням працівникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці. Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Проводить вступні інструктажі з охорони праці з усіма, хто приймається на роботу, приїздить у відрядження, учнями і студентами, які прибули на проходження виробничого навчання або практику. Бере участь у складанні розділу «Охорона праці» колективного договору, у розслідуванні випадків виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, вивчає їх причини, аналізує ефективність впроваджуваних заходів щодо їх запобігання. Здійснює контроль за організацією зберігання, видання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, за станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, а також за правильним витрачанням у підрозділах підприємства коштів, виділених на виконання заходів з охорони праці. Складає звітність з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни. |
3 |
«Інспектор з охорони праці»
|
3152 |
Здійснює контроль за дотриманням на підприємствах чинного законодавства, правил, стандартів, норм, положень, інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного стану та охорони навколишнього середовища, за наданням працівникам встановлених пільг і компенсацій за умови праці. Проводить нагляд за станом проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об’єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих та відповідності їх нормативним актам про охорону праці. |
Залежно від спеціалізації конкретного підприємства до штату служби охорони праці можуть увійти й такі спеціалісти, як-от: «Експерт технічний з промислової безпеки» (код КП 2414.2), «Завідувач кабінету з техніки безпеки» (код КП 1232), «Інженер з пожежної безпеки» (код КП 2149.2), «Інженер з радіаційної безпеки» (код КП 2111.2), «Фахівець з протипожежної безпеки» (код КП 3439), а також лаборанти та техніки, конкретна професійна назва роботи яких та, відповідно, код КП, обираються залежно від їх напряму роботи.
Насамкінець зазначимо, що одним з розповсюджених порушень ст. 15 Закону № 2694 і Типового положення про службу охорони праці на підприємствах є підпорядкування служби чи відділу охорони праці не керівникові підприємства, а, наприклад, відділу кадрів. Також досить часто фінансування цього підрозділу здійснюється за залишковим принципом, що знижує ефективність роботи служби охорони праці та загрожує зростанням виробничих травм, нещасних випадків й, навіть, загроз загибелі працівників підприємства. Проте слід пам’ятати, що відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов праці несе саме роботодавець, тому краще їх завчасно забезпечити, аби, насамперед, зберегти життя і здоров’я своїх працівників, а також уникнути штрафних санкцій та адміністративних стягнень, а подекуди ― й кримінального покарання за порушення вимог законодавства про охорону праці.
Олександр НОСІКОВ