№1 (37) 2013 / Професійна класифікація

Виписуємо назви посад за правилами Класифікатора професій

  • 265
    • 35
    • 150
      • 48
      • 49
      • 1
      • 25
      • 23
    • 51
      • 1
      • 2
      • 26
      • 15
    • 8
      • 4
      • 3
      • 0
      • 1
    • 4
    • 3
    • 7
    • 7

Відповідність назв посад і професій у документах підприємства Національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327 (далі — КП), завжди є «болючою» темою для кадровиків й тому ми вже не раз зверталися до неї на сторінках нашої газети. Але у читачів весь час виникають питання щодо правильного виписування тих назв посад та професій у трудових книжках, штатному розписі, посадових (робочих) інструкціях тощо, які мають складну побудову, а також щодо правил застосування дужок, лапок, тире та дефісу. Отож, наразі ми й розглянемо ці питання.

Наприклад, що можна сказати про застосування таких професійних назв робіт як:

  • Актор (заклади культури та мистецтва) — код КП 3474;
  • Артист (оркестру, хору, ансамблю, естради та ін.) (з дипломом молодшого спеціаліста) — код КП 3479;
  • Боєць (газорятівник) — код КП 8290;
  • Бригадир на дільницях основного виробництва (металургія) — код КП 8121;
  • Вища посадова особа громадської організації (у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини та ін.) — код КП 1143.4;
  • Головний дизайнер (художник-конструктор) — код КП 1237.1;
  • Зварник на установках СВЧ — код КП 8266;
  • Керуючий готелем (пансіонатом, кемпінгом і т. ін.) — код КП 1315;
  • Клеєвар (загальні професії для всіх галузей) — код КП 8152;
  • Конторський (офісний) службовець (подорожі) — код КП 4221;
  • Оператор «гарячої» камери — код КП 8161;
  • Садівник (біля будинку) — код КП 6113;
  • Тренер з виду спорту (федерації, збірної чи клубної команди, спортивної школи і т. ін.) — код КП 3475 тощо.

Як правильно з цих професійних назв робіт утворити необхідні назви посад і професій? Наприклад, згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), записи в трудових книжках про найменування професій мають виконуватися відповідно до «Класифікатора професій» (тобто як вказано у КП). Тоді кадровику за логікою необхідно навести назву професії згідно з КП, наприклад, «Головний дизайнер (художник-конструктор)», а потім після цього запису додавати уточнюючі слова. Але ж якщо підприємству потрібен «Художник-конструктор» або «Головний художник-конструктор», чи саме цю професію «Головний дизайнер (художник-конструктор)» має використовувати кадровик? Та чи в такому вигляді її слід виписувати в трудовій книжці? І як правильно можна виписувати її: чи просто «Художник-конструктор» як наведено у дужках, чи все ж таки має бути Головний художник-конструктор? Розглянемо ці та інші питання детальніше.

Використання дужок у КП і на практиці

Досить часто кадровики стикаються з тим, що необхідні професійні назви робіт, які містяться у КП та необхідні підприємству,  мають редакцію із використанням дужок. Користуючись нормами Інструкції № 58, поряд з іншим, кадровик знає, що записи до трудових книжок мають вноситися відповідно до вимог КП. Отже, як правильно записати назву посади, професії в такому випадку?

У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, можуть визначатися:

— складова професійної назви роботи, наприклад, «Директор (інший керівник) підприємства, установи, організації фізкультурно-спортивної спрямованості», «Керівник оркестру (ансамблю, фольклорного ансамблю) народних інструментів», «Завідувач пункту (заготовчого, приймального, навчально-консультаційного, навчального та ін.)», «Фахівець із гостинності в місцях розміщення (готелі, туристичні комплекси та ін.)»;

— вид економічної діяльності або галузева приналежність професійної назви роботи, наприклад, «Молодший науковий співробітник (проекти та програми у сфері матеріального та нематеріального виробництва)», «Апаратник ацеталювання (виробництво синтетичних смол, пластмас та їх перероблення)», «Машиніст бульдозера (гірничі роботи)», «Інженер-проектувальник (водне господарство)»;

— загальноприйнятий іншомовний синонім професійної назви роботи, що застосовується у професійно-класифікаційних стандартах інших країн, що може використовуватися як самостійна або альтернативна професійна назва роботи, наприклад, «Фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог)», «Фахівець з питань зайнятості (хедхантер)», «Повірений морський (супервайзер)»;

— споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах даної класифікаційної групи, наприклад, «Головний дизайнер (художник-конструктор)», «Авіаційний технік (механік) з парашутних та аварійно-рятувальних засобів», «Молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.)», «Машиніст крана (кранівник)», «Кінооператор (фотооператор) бортовий» тощо.

У більшості випадків професійна назва роботи, яка містить запис у дужках, у разі застосування на практиці потребує конкретного визначення, наприклад, «Супервайзер», «Головний дизайнер», «Санітарка-буфетниця».

 Таким чином, під час використання професійних назв робіт не слід вважати, що зазначення в дужках є обов’язковим при внесенні до трудових книжок працівників та в інші документи, тобто ці зазначення або є однотипними, з яких обирається найбільш прийнятний варіант (наприклад, базова назва в КП «Кінооператор (фотооператор) бортовий», а до трудової книжки вноситься запис «Кінооператор бортовий»), або такими, що визначають певну приналежність професійної назви роботи до виду діяльності, а запис про професію слід вже робити з потрібними уточнюючими словами (про це детальніше нижче), наприклад: базова професійна назва роботи, яка міститься в КП «Тренер з виду спорту (федерації, збірної чи клубної команди, спортивної школи і т. ін.)» — назва посади може мати такий вигляд «Тренер з бодібілдингу спортивного клубу» .

Лапки, скорочення, іншомовні слова та абревіатури 

У чинному КП на сьогодні застосовуються певні професійні назви робіт з використанням лапок, скорочень, іншомовних слів і абревіатур, наприклад:

  • Апаратник виробництва «аеросили» — код КП 8154;
  • Боцман судна змішаного плавання «ріка-море» (боцман-моторист, боцман-електрозварник) — код КП 8340;
  • Машиніст вишивальної машини «пантограф» — код КП 8262;
  • Монтажник фотокомплекту «Момент» — код КП 8224;
  • Оператор «гарячої» камери — код КП 8161;
  • Інженер з профадаптації — код КП 2412.2;
  • Апаратник виробництва АГ-солі — код КП 8154;
  • Фахівець з питань зайнятості (хедхантер) — код КП 2412.2 тощо.

Зазначимо, що відповідні та інші професійні назви робіт мають бути використанні на практиці у такому ж самому вигляді як і в КП. Водночас, така професійна назва роботи як «Фахівець з питань зайнятості (хедхантер)» виписується в кадровій документації або як «Фахівець з питань зайнятості», або як «Хедхантер» у залежності від того, який принцип корпоративного управління прийнято на підприємств.

Зверніть увагу, що використання лапок у професійній назві роботи виписано за принципом «загальновідомі слова», тоді як застосовувати такий підхід у трудових книжках, посадових (робочих) інструкціях, штатному розписі тощо не рекомендується. Також не слід зловживати скороченнями та абревіатурами при написанні назв професій і посад, оскільки вони можуть бути не зрозумілими для інших роботодавців, представників пенсійного фонду, центрів зайнятості тощо.

У разі, якщо є необхідність користуватися професійними назвами робіт зі скороченнями, наприклад, «Інженер з профадаптації», то запис із розшифруванням такого скорочення (тобто «Інженер з професійної адаптації») буде вважатися помилковим.

Галузева ознака та вид діяльності

При використанні професійних назв робіт, що містять галузеву ознаку, вид діяльності, відношення до структурного підрозділу їх слід виписувати не в повному обсязі, а певну частку. Наприклад, такі професійні назви робіт як «Майстер з ремонту устаткування (транспорт, складське господарство, зв’язок)», «Завідувач господарства (лісового, лісомисливського, мисливського, ставового, рибоводного)», «Майстер дистанції (цивільних споруд, електропостачання та ін.)», «Завідувач відділу (бюро) оформлення проектних матеріалів», «Майстер буровий дільниці (служби, цеху)» тощо не виписуються в повному вигляді, а застосовуються з конкретними словами. Наприклад:

а) відношення до структурного підрозділу підприємства: «Майстер буровий служби», або «Майстер буровий цеху», або «Майстер буровий дільниці»;

б) вид діяльності: «Майстер з ремонту устаткування (транспорт)», або «Майстер з ремонту устаткування (складське господарство)», або «Майстер з ремонту устаткування (зв’язок)»;

в) галузева ознака: «Завідувач господарства лісового», або «Завідувач господарства лісомисливського», або «Завідувач господарства мисливського», або «Завідувач господарства ставового», або «Завідувач господарства рибоводного» тощо.

Слід звернути увагу й на те, що використання наскрізних професійних назв робіт (професійних назв робіт, що складаються частіше з одного, двох слів, рідше декілька, та не належать до якоїсь конкретної кваліфікації) також має свої особливості.

До таких професійних назв робіт належать (у дужках зазначені відповідні професійні ознаки цих професій):

  • Головний інженер — код КП 1223.1 («Головні фахівці — керівники виробничих підрозділів у будівництві»);
  • Головний економіст — код КП 1231 («Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники»);
  • Головний енергетик — код КП 1222.1 («Головні фахівці — керівники та технічні керівники виробничих підрозділів у промисловості»);
  • Генеральний конструктор — код КП 1210.1 («Керівники підприємств, установ та організацій»);
  • Інженер — код КП 2149.2 («Професіонали в інших галузях інженерної справи»);
  • Економіст — код КП 2441.2 («Економісти»);
  • Технолог — код КП 3119 («Інші технічні фахівці в галузі фізичних наук та техніки»);
  • Технік-технолог — код КП 3111 («Лаборанти та техніки, пов’язані з хімічними та фізичними дослідженнями»);
  • Інженер-технолог — код КП 2149.2 («Професіонали в інших галузях інженерної справи»);
  • Технік-конструктор — код КП 3118 («Креслярі»);
  • Фахівець — код КП 3439 («Інші технічні фахівці в галузі управління»);
  • Механік — код КП 3115 («Технічні фахівці-механіки») тощо.

Відзначимо, що уточнення та розширення наскрізних професій керівного складу як, наприклад, «Головний інженер», «Головний економіст», «Головний енергетик», «Генеральний конструктор» краще робити в залежності від галузевої ознаки або виду діяльності, тоді як вказування відношення до структурного підрозділу відповідними уточнюючими словами робити недоцільно, оскільки такі назви посад вказують на головного працівника, який керує всім загальним напрямом або видом діяльності підприємства незалежно від підгалузевого спрямування певних окремих відділів, цехів, служб підприємства тощо.

Що стосується таких наскрізних професійних назв робіт як «Фахівець», «Інженер-технолог», «Інженер» тощо, то вони є такими, що надають спроможності підприємству використовувати відсутні в КП професійні назви робіт, якщо інше в ньому не передбачено. Це випливає з узагальнених трудових обов’язків відповідних працівників, з якими можна ознайомитися у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП), випуск 1.

Трудові функції цих працівників є загальними для більшості видів економічної діяльності, вони можуть застосовуватися в різних галузях і на різних підприємствах. Таким чином, у разі відсутності в КП необхідної для підприємства професійної назви роботи зазначені вище та інші можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено в КП чи відповідних законодавчо-правових актах. Наприклад, «Інженер-технолог з холодильних машин і установок» (код КП 2149.2), «Інженер з технічної експлуатації суден і суднового обладнання» (код КП 2149.2), «Фахівець із формування інтернет-сторінки періодичного видання» (код КП 3439) тощо.

Крім того, зверніть увагу на те, що розширення професійних назв робіт має бути лаконічним та однозначно зрозумілим. Не слід назву посади професії детально виписувати довгим реченням. ЇЇ має бути викладено в стислій редакції (якомога короткому вигляді). Забороняється використовувати при виписуванні професій і посад у трудових книжках, штатному розписі, інших кадрових документах як уточнюючі слова знаки: дужки, тире, дефіси (на це особливо вказують контролюючі  органи).

Похідні слова до базових назв професій

Іншою справою є використання похідних слів при виписуванні назв посад і професій. Так, нормами КП, а саме Додатком В до нього передбачено, серед іншого, що користувач може використовувати похідні слова до базових професійних назв робіт, наявних у КП. Серед таких: Бригадний, Віце-, Гірничий, Головний, Груповий, Дільничний, Другий, Заступник, Змінний, Молодший, Перший, Помічник, Провідний, П’ятий, Районний, Стажист (застосовується до професійних назв робіт розділів «Професіонали» та «Фахівці» на час проходження стажування зі збереженням коду базової професійної назви роботи), Старший, Третій, Учень (застосовується до професійних назв робіт робітників середньої кваліфікації на час проходження первинної професійної підготовки особами, яких прийнято на роботу), Черговий, Четвертий.

Використання зазначених вище похідних слів, на жаль, не має будь-яких додаткових роз’яснень у КП з боку розробників, тому наведемо деякі приклади більш уживаних професійних назв робіт, які містяться в КП з наведеними вище похідними словами, а також певні роз’яснення щодо їх застосування.

Наявність професійних назв робіт із похідними словами в КП свідчить про їх базовість, тобто вони не вважаються похідними професіями, так як також містяться у КП. Відповідно до Додатка В (обов’язковий) до КП похідні слова до професійних назв робіт можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної приналежності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Наприклад, від професійної назви роботи «Агроном» код КП 2213.2 можна утворювати похідну «Провідний агроном» з кодом КП 2213.2, тоді як похідне слово «Головний» не може застосовуватися, враховуючи те, що в КП є чинна професійна назва роботи «Головний агроном» з кодом КП 1221.1. Такі підходи використовуються для всіх без виключення професійних назв робіт. Водночас, необхідно пам’ятати про те, що похідні слова зазвичай визначають певну категорію посади, що частіше за все впливає на заробітну плату відповідного працівника. Саме тому, у разі використання похідних слів слід застосовувати відповідні галузеві випуски ДКХП, які разом із тарифними сітками та схемами посад і посадових окладів є рівноправним елементом тарифної системи оплати праці. Наприклад, у разі якщо роботодавцеві потрібно використати назву професії «Науковий співробітник (біологія)» з найбільшою можливою категорією, то в залежності від потреб підприємства він може обрати похідні слова «Старший», «Провідний» або «Головний». Водночас, слід використовувати відповідний галузевий випуск ДКХП. Певні похідні слова можуть використовуватися для будь-яких професійних назв робіт, а певні — тільки для конкретних. Особливою ж категорією професійних угруповань КП виступають розділи «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» та «Найпростіші професії». Якщо для першого розділу КП взагалі не притаманне категоріювання за посадами (виключення складають похідні слова: Помічник, Віце-, Районний, Заступник, Перший), то для останнього розділу КП притаманне категоріювання за розрядами, наприклад, «Укладальник-пакувальник» або рідше застосовується похідне слово «Старший», наприклад, «Сторож».

Зверніть також увагу на похідне слово «Головний». Оскільки на ринку праці відповідне похідне слово до базової професії сприймається як керівник, управлінець, то звичайно ж, коли підіймається питання з приводу використання цього похідного слова до професій розділів КП «Професіонали» та «Фахівці», виникають певні труднощі та суперечливі питання. Наприклад, чи можливе використання похідного слова «Головний» до професійної назви роботи «Технік» з кодом КП 3119? З одного боку, КП не забороняє використовувати це похідне слово в якості виду категорії, наприклад, «Головний технік», «Провідний технік», «Старший технік» тощо, а з іншого боку, відповідна кваліфікаційна характеристика професії «Технік» не передбачає такої градації (дивіться ДКХП, випуск 1, розділ 1).

Або, наприклад, чи можна професійну назву роботи «Рекламіст» (код КП 2419.2) розширити до назви «Головний рекламіст»? Виходячи з того, що як окрема професійна назва роботи «Головний рекламіст» відсутня в КП, у галузевих випусках ДКХП, чинних на сьогодні, відповідну кваліфікаційну характеристику не передбачено, то якщо виникає необхідність використання такої професії із застосуванням похідного слова «Головний» може розглядатися як легітимне, тобто має право на існування. На жаль, розробники як КП, так і ДКХП не наводять нормативної бази, яка б роз’яснювала процедуру використання похідного слова «Головний» хоча б в якомусь конкретному прикладі.

На наш погляд, все ж таки використання похідної професійної назви роботи «Головний рекламіст» має підтверджуватися декількома правилами та нормами в сфері господарювання та праці. Так, виходячи з того, що підприємству надано право самостійно визначати свою структуру, штатний розпис, чисельність працівників тощо (ст. 64 Господарського Кодексу України), то фактично питання введення до штату тієї або іншої професійної одиниці за різними категоріями також визначається роботодавцем самостійно (звичайно ж у межах чинного законодавства). Отже, якщо підприємству потрібен «Головний рекламіст» як похідна професія, то логічним є необхідність підприємства в усіх інших категоріях: Провідний, Старший, 1-ої та 2-ої категорій і без категорії.

Подекуди виникає необхідність у розширенні базових професійних назв робіт використовуючи декілька похідних слів, наприклад: Перший, другий, третій заступник директора тощо. Або взагалі виникають питання щодо правильності назви посад заступників чи помічників для базових професій з використанням прикметника «Головний», наприклад, чи можна ввести посаду «Помічник головного бухгалтера» або «Заступник головного агронома»? На сьогодні КП містить, поряд з іншим, низку професійних назв робіт з використанням більше одного похідного слова, наприклад, Перший заступник: Генерального прокурора України; голови Апеляційного суду України; голови Верховного суду України; голови Верховної Ради України; голови Вищого адміністративного суду України; голови Вищого господарського суду України; голови державного комітету України; голови комітету України; голови правління Національного банку України; голови правління Фонду державного майна України; голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим; голови Служби безпеки України; керівника головного управління, іншого органу державної виконавчої влади, підвідомчого Кабінету Міністрів України; міністра України; начальника Головної державної податкової адміністрації України тощо. Або, наприклад, Другий помічник капітана (на суднах внутрішнього плавання); Другий помічник командира земснаряда (землесоса, дноочищувального снаряда) тощо.

Як правило, такі посади займають державні службовці. Водночас приватна сфера також використовує подібні назви посад. Наприклад, Перший заступник директора з постачання. Фактично на практиці це означає, що крім директора підприємства, його перший заступник також має право підпису. Інші заступники директора за напрямками діяльності такого права не мають. Норми КП не обмежують роботодавців у праві використовувати до базової професійної назви роботи понад одне похідне слово. Таке поєднання декількох похідних слів також знаходиться в нормах використання одного похідного слова, про що йшлося вище, тобто є правомочним і може застосовуватися.

Що ж стосується введення до штату керівників, наприклад, заступника головного бухгалтера, то перш за все слід користуватися нормами, що визначають необхідну кількість працівників відділів і для різних сфер і видів економічної діяльності користуватися нормативно-правовими документами, що визначать норми упорядкування структурних підрозділів підприємства. Наприклад, відповідно до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. № 59 до штату підприємства можна вводити штатну одиницю заступника головного бухгалтера. Хоча відповідна постанова не наводить норми за яких можна вводити таку посаду, але користуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про типові штати централізованих бухгалтерій при обласних, міських та районних відділах (управліннях) народної освіти, охорони здоров’я і культури та при центральних районних і міських лікарнях» від 17 травня 1979 р. № 255 слід зазначити, що посада заступника головного бухгалтера вводиться в штат при наявності не менше 5 працівників. За наявності 20 і більше працівників за рахунок загальної чисельності персоналу вводиться додатково посада заступника головного бухгалтера по механізованому обліку.

Іншою справою є те, що іноді центральні органи державної виконавчої влади видають нормативно-правові акти, в яких, поряд з іншим, наводять певні професійні назви робіт не керівного складу із застосуванням похідного слова «Головний». На нашу думку, якщо таке використання похідного слова не суперечить нормам трудового законодавства, звичайно ж воно є легітимним і може використовуватися. Натомість слід говорити про такі центральні органи державної виконавчої влади, що знаходяться на вищій ланці влади від Міністерства соціальної політики України, яке відповідає за соціально-трудову сферу в Україні, і зокрема за КП і ДКХП. Тоді як нижчі за рангом органи державної виконавчої влади та/або рівноцінні до Мінсоцполітики України мали б погоджувати назви професій, які використовують у своїх нормативно-правових актах, особливо якщо вони є похідними чи розширеними. Звичайно ж такі погодження відбуваються не завжди. Тому, на нашу думку, з приводу таких питань слід офіційно (листом) звертатися до Мінсоцполітики України щодо надання відповідних роз’яснень аби уникати нарікань з боку перевіряючих органів у сфері праці.

Сергій КРАВЦОВ