№21 (201) 2019 /

Внесення запису до трудової книжки після звільнення

Доки діє перехідний період, записи до трудових книжок можна вносити та корегувати. Як відомо, порядок виправлення неправильних або неточних записів, внесених до трудової книжки, визначено п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58). Однак цією Інструкцією не передбачено норм щодо внесення до трудової книжки пропущеного запису.

Відповідно до п. 2.6 згаданої Інструкції в разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення тощо виправлення виконується роботодавцем, де було зроблено запис. Отже, внесення виправлень передбачено тільки в разі виявлення неправильного або неточного запису. Виправлені відомості про роботу, а також переведення на іншу роботи тощо мають повністю відповідати оригіналу наказу (п. 2.9 Інструкції № 58).

Для підтвердження стажу роботи на підприємстві роботодавець може видати довідку про роботу, в якій буде вказано про переведення працівника на іншу посаду. Але оскільки працівник наполягає, щоб запис про переведення був внесений, на думку автора, доцільно внести пропущений запис. 

Це можна зробити, наприклад, у такий спосіб. Після внесеного запису про звільнення працівника у графі 3 слід вказати повну назву підприємства. Цей крок є важливим для визначення, хто саме вносить запис. До того ж після запису про звільнення у трудовій книжці вже проставлений підпис керівника підприємства або особи, відповідальної за ведення трудових книжок, та печатка підприємства/відділу кадрів (за її наявності).

Далі у графі 1 необхідно вказати наступний порядковий номер, у графі 2 — дату внесення запису, у графі 3 — відомості про переведення, у графі 4 — підставу (тобто номер наказу про переведення). Слід зауважити, що у графі 2 має бути вказана саме фактична дата внесення цього запису, а отже, вона не збігатиметься з датою видання наказу про переведення. 

Після заповнення всіх необхідних граф цей запис, відповідно п. 4.1 Інструкції № 58, варто засвідчити підписом керівника підприємства (особи, відповідальної за ведення трудових книжок) та печаткою підприємства (відділу кадрів). Це зумовлено тим, що для передання сканованих копій до вебпорталу ПФУ цей запис має бути підтверджений. 

Запис про визнання запису про звільнення недійсним може бути внесений у разі потреби його змінити: наприклад, змінити запис про дату, номер наказу або підставу звільнення. У такому разі після зазначення порядкового номера, дати внесення запису в графі 3 пишемо: «Запис за № таким-то недійсний, звільнений…» і у графі 4 повторюємо дату та номер наказу роботодавця, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Однак потреби та сенсу вносити такий запис у цьому випадку немає, адже він не містить неправильного формулювання, дати або підстави звільнення. Зауважимо, що запис про звільнення формулюється так: «Звільнено у зв’язку…» чи «Звільнено за власним бажанням, ст. 38 КЗпП» без зазначення посади. Тому, на думку автора, попри недотримання хронології внесення записів, правильно було б внести пропущений запис про переведення працівника на іншу посаду після запису про звільнення.