№21 (201) 2019 / Складні питання для профі

Взаємодія кадрової служби з профспілкою

Профспілковим органам доводиться брати участь у заохоченні працівників. Адже якщо працівник вважатиме, що когось заохотили несправедливо, то це може спричинити багато проблем і для кадрової служби.

 

Заохочення працівників

Згідно зі ст. 144 КЗпП:

— заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства;

— заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) (Зразок 1) в урочистій обстановці та заносяться до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення.

Готує проект зазначеного наказу, як правило, кадрова служба, погоджуючи його із профспілковим органом. Пізніше кадрова служба та профспілковий орган можуть також спільно організувати урочисте оголошення заохочення.

Із кваліфікаційної характеристики інспектора з кадрів: «Готує необхідні матеріали для атестаційної, кваліфікаційної і тарифікаційної комісій, проекти документів, що стосуються винагород і заохочень працівників».

 

Із кваліфікаційної характеристики начальника відділу кадрів: «Організовує <…> підготовку матеріалів для рекомендації працівників до заохочень і
винагород».

Організаційні питання (затвердження локальних нормативних актів)
Згідно із ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
— роз’яснити працівнику його права й обов’язки та проінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відп овідно до чинного законодавства та колективного договору;
— ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором тощо.
На практиці це робить працівник кадрової служби за допомогою розроблених і затверджених в усталеному порядку на підприємстві локальних нормативних актів. У розробленні (погодженні тощо) багатьох таких актів разом із кадровою службою беруть учать і профспілкові органи на підприємстві, що безпосередньо передбачено у КЗпП (Таблиця 1). Подібні обов’язки (права, повноваження) профспілкових органів для погодження певних документів можуть бути передбачені й в інших нормативно-правових актах. Наприклад, у п. 6. Загальних положень Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336, зазначається, що робоча інструкція та зміна до неї погоджується профспілковим комітетом або іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу (Зразок 3). Робочі інструкції фактично є різновидом посадових, що затверджуються для тих працівників, які належать до професійної групи «Робітники». Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України «Посадові інструкції працівників» від 3 жовтня 2005 р. № 36-508 роботодавець, приймаючи на роботу працівника, роз’яснює його права та обов’язки, посилаючись саме на посадову інструкцію.

Колективні переговори


Укладанню колективних договорів на підприємстві передують колективні переговори. Зазвичай ініціатором переговорів є профспілкова організація підприємства, яка ухвалює відповідну постанову (Зразок 4) та інформує про свою ініціативу роботодавця (Зразок 5).

Потім із представників роботодавця та трудового колективу (профспілок) створюється робоча комісія для безпосереднього ведення переговорів і розробки проєкту колективного договору, в роботі якої беруть участь і представники кадрової служби. Після обговорення розробленого проекту колективного договору та його узгодження сторонами колективних переговорів, у встановленому порядку колективний договір підписується та реєструється у відповідних органах.

Робочий час і час відпочинку


Відповідно до ст. 52 КЗпП профспілкові органи можуть погоджувати графіки змінності на підприємстві, у розробленні яких також може брати участь кадрова служба. Крім того, у ст. 52, 247 та інших статтях КЗпП, наведених у таблиці 2, містяться норми, пов’язані з різними питаннями робочого часу та часу відпочинку працівників підприємства, під час вирішення яких кадрова служба може взаємодіяти з профспілковими органами. Після погодження питання з профспілковим органом, рішення оформлюється наказом роботодавця, наприклад, про залучення до роботи у вихідні (святкові, неробочі) дні окремих працівників (Зразок 6).

Із кваліфікаційної характеристики начальника відділу кадрів: «Організовує табельний облік, складання і виконання графіків відпусток, контроль за станом трудової дисципліни в підрозділах підприємства та додержанням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку».

Якщо роботу працівника у вихідний визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день видавати не потрібно.


Олександр КЛИМЕНКО,
консультант
із соціально-трудових відносин