№22 (202) 2019 / Складні питання для профі

Взаємодія кадрової служби з профспілкою: заробітна плата, матеріальна відповідальність

Правильне вирішення питань нормування та оплати праці відіграє важливу роль у збільшенні продуктивності праці працівників. Яка роль у цьому профспілки, та як саме взаємодіє в цих питаннях з нею кадрова служба — читайте в цьому матеріалі.

Співпраця у вирішенні зазначених питань регулюється законодавчими нормами (див.Таблицю 1).

Таблиця 1


Питання нормування та оплати праці, що потребують погодження з профспілкою

З кваліфікаційної характеристики начальника відділу кадрів: «Здійснює роботу з пошуку, добору і розставлення кадрів на основі оцінювання їх кваліфікації, особистих і ділових якостей».

Приклад.
На підприємстві передбачено виконання певних робіт, які згідно з кваліфікаційною характеристикою має виконувати токар 5-го розряду. Але щоб заощадити на оплаті праці роботодавець вирішив для цих робіт передбачити у штатному розписі токаря 3-го розряду. Під час погодження відповідно до ст. 96 КЗпП зазначеної вакансії (кваліфікаційного розряду) із профспілкою, було визначено, що такі роботи виконуються лише токарем 5-го розряду, і тому профспілка, щоб захистити інтереси працівників, вимагала внесення до штатного розпису вакансії токаря саме 5-го розряду.

Забезпечення прав та гарантій окремих категорій працівників


Законодавством передбачені різні пільги та гарантії окремим категоріям працівників, зокрема щодо норм, режимів праці та відпочинку тощо. Реалізація зазначених прав і гарантій також належить до зони відповідальності кадрової служби та профспілки (Таблиця 2), що обумовлює взаємодію між ними. Зазвичай, профспілка бере участь у захисті прав жінок, які виховують неповнолітніх дітей і молодих спеціалістів, для яких це місце роботи є першим.


Таблиця 2


Норми законодавства щодо участі профспілок у забезпеченні прав і гарантій окремих категорій працівників

Із кваліфікаційної характеристики начальника відділу кадрів: «Забезпечує приймання, розміщення молодих працівників згідно з одержаною в навчальному закладі професією та спеціальністю, спільно з керівниками підрозділів здійснює проведення їх стажування».

Питання матеріальної відповідальності


Зазвичай питання матеріальної відповідальності працівників вирішуються без участі профспілки за винятком колективної (бригадної) відповідальності. Зокрема у ст. 1352 КЗпП зазначається, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою підприємства на підставі письмового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладеного між підприємством і всіма членами колективу (бригади). Перелік робіт, під час виконання яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілок України та затверджуються центральним органом виконавчої влади. На практиці на підприємстві умови запровадження колективної (бригадної) матеріальної відповідальності мають бути погоджені роботодавцем із профспілкою (за її наявності) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, уповноваженим представником трудового колективу), та оформлюються наказом роботодавця (Зразок 1). Договір підписується роботодавцем, керівником колективу (бригади) та всіма іншими членами колективу (Зразок 2). У випадку прийняття до колективу нового працівника, він також підписує договір і вказує дату вступу до колективу.


Зразок 1

Зразок 2

Участь у вирішенні трудових спорів


Часто окремі працівники підприємства можуть не погоджуватися із розміром оплати праці, звільненням тощо, що призводить до трудових спорів. У вирішенні таких спорів участь беруть кадрова служба із профспілкою, зокрема шляхом створення комісії із трудових спорів (далі — КТС) (Таблиця 3).

Таблиця 3

Норми законодавства щодо участі профспілки у вирішенні трудових спорів

Комісії із соціального страхування


Крім участі в комісіях із трудових спорів, члени профспілки разом із представниками кадрової служби можуть брати участь і в інших комісіях, утворених на підприємстві відповідно до законодавства, наприклад, у комісії із соціального страхування. Діяльність таких комісій не регулюється КЗпП, натомість їх утворення передбачене Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, а конкретний порядок діяльності визначено у Положенні про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — Фонд) від 19.07.2018 р. № 13. Зокрема згідно з п. 1.3 Положення № 13 організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї:

  1. роботодавцем;
  2. представником застрахованих осіб, яким є:
  • профспілка (якщо вона на підприємстві одна);
  • об’єднаний представницький орган, створений кількома профспілками (якщо на підприємстві діє кілька профспілок);
  • іншим уповноваженим органом (представником), який представляє інтереси застрахованих осіб (за відсутності на підприємстві профспілок).

На практиці рішення про делегування членів до Комісії оформлюються:

  1. наказом роботодавця (Зразок 3),
  2. представником застрахованих осіб:
  • постановою профспілки (об’єднаного представницького органу профспілок) (Зразок 4);
  • рішенням іншого уповноваженого органу, який представляє інтереси застрахованих осіб.

Зразок 3

Зразок 4

Олександр КЛИМЕНКО,
консультант із соціально-
трудових відносин